Буття 19:30-38

Лот боявся жити в Зоарі й через те, забравши обох своїх дочок із собою, пішов у гори й оселився там у печері. Якось старша дочка каже своїй сестрі: «Наш батько вже старий, на землі немає чоловіків, щоб могли ввійти до нас, як це робиться у всьому світі. Давай же напоїмо нашого батька вином, тоді ляжемо з ним. І так ми продовжимо наш рід». Тож тієї ночі Лотові дочки напоїли батька свого вином. Тоді старша лягла пішла й лягла з батьком, а той і не знав, ні коли та лягла з ним, ані коли встала. Наступного дня старша сестра й каже до молодшої: «Вчора я переспала з батьком нашим. Давай напоїмо його й сьогодні. Тоді ти підеш і переспиш з ним. Матимемо дітей від батька нашого і в такий спосіб продовжимо свій рід». Отже, й тієї ночі вони напоїли свого батька вином. Тоді молодша дочка пішла, лягла з ним. Лот знову не помітив, ні коли вона лягла, ні коли встала. Обидві дочки Лотові завагітніли від батька. Старша дочка народила сина й назвала його Моавом. Він став пращуром моавійців, які живуть і донині. Молодша дочка також народила сина й назвала його Бен-Аммі. Він став пращуром аммонійців, що живуть і донині.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до Буття 19:30-38