Буття 12:1-9

І мовив Господь до Аврама: «Полиш свою землю і свій народ, полиш дім свого батька і йди до землі, яку Я вкажу тобі. Я виведу з тебе великий народ, благословлю і возвеличу ім’я твоє, і ти станеш благословенням. Я благословлятиму тих, хто благословляє тебе, і проклинатиму тих, хто проклинає тебе. В тобі всі родини в світі будуть благословенні». І зробив Аврам так, як Господь йому вказав. З ним пішов і Лот. На той час, коли він покинув Гаран, Аврамові було сімдесят п’ять років. Аврам узяв із собою свою жінку Сару, свого племінника Лота, все майно, що нажили вони, і рабів, що вони мали в Гарані, та й рушили вони в землі Ханаанські. І прийшли вони до земель Ханаанських. Авраам пройшов цією землею аж до священного місця в Сихемі, до діброви Море. Там жили ханаанці. Господь явився Аврамові й мовив до нього: «Я віддам цю землю твоїм нащадкам». Аврам спорудив на тому місці вівтар Господу, що явився йому. Звідти Аврам крок за кроком подався в гори на схід від Бетела. Там напнув намет. Місто Бетел було на захід від нього, а місто Аї — на схід. На цьому місці Аврам спорудив вівтар Господу і поклонявся Йому. Тоді Аврам знову помандрував у напрямку Неґева.