Вихід 7:14-25

Господь мовив до Мойсея: «Фараонове серце зачерствіло. Він відмовився відпустити народ. Піди до Нілу вранці, коли фараон ітиме до води, стань так, щоб зустрітися з ним на березі. Тоді візьми в руку ціпок, що Я перетворю на змія. Ти скажеш йому: „Господь, Бог євреїв, послав мене до тебе зі словами: „Відпусти народ Божий, щоб він міг служити Мені в пустелі. Чому ти досі не послухався прохань Всевишнього?” Так каже Господь: „Ось як дізнаєшся, що Я — Господь: вдарю ціпком, що в Моїй руці, по воді Ніла, й вода перетвориться на кров. Велика ріка засмердиться, поздихає риба в Нілі і єгиптяни матимуть клопіт, намагаючись пити воду з неї”». Господь сказав Мойсею: «Скажи Ааронові: „Візьми свій ціпок і простягни руку над водами Єгипту: над їхніми річками, струмками та ставками, над усіма водоймищами, щоб вони могли перетворитися на кров, і буде кров по всій Єгипетській землі, а також і в дерев’яному, і в глиняному посуді”». Отже, Мойсей та Аарон зробили так, як Господь їм наказав. І підняв він палицю, і вдарив по воді в Нілі на очах у фараона і його слуг. І вся вода в річці перетворилася на кров. І повиздихала в риба, і засмердівся Ніл, і єгиптяни не могли пити воду з нього. І була кров по всій Єгипетській землі. Та єгипетські чаклуни вчинили те саме своїми чарами, і фараонове серце зачерствіло. Тож він не послухав їх, як і попереджав Господь. І повернувся фараон до свого палацу і не взяв він цього до свого серця. Усі єгиптяни стали копати колодязі коло Нілу, щоб добути води для життя, бо не могли вони більше пити з річки. Минуло сім днів, як Господь вдарив дубком по Нілу.