Сказав я собі: «Нумо спробую спізнати радість, віднайти, що є добро». Але й це марнота. Щодо сміху, я сказав: «Безумство», — щодо розваг: «Яка з них користь?» Вином я намагався звеселити тіло, та розум керувався мудрістю, спиняв нерозважливість, доки не побачу, що саме й де шукати, що дало б людині снагу прожити дні її життя під небесами. Я звершив величні справи. Я звів будівлі й насадив виноградники для себе. Я виростив сади й розбив парки. Яких тільки дерев не було в тих садах! Я викопав водойми для себе й брав звідти воду, щоб поливати квітучі дерева. Я купив рабів і рабинь, і були раби, що народилися в моєму домі. А ще я мав численну худобу: корів та овець — більше, ніж будь у кого, хто жив до мене в Єрусалимі. Я нагромадив срібло й золото для себе, зібрав скарби царів та земель. Я оточив себе співаками й співачками, спізнав чоловічу насолоду. Я перевершив усіх, хто жив до мене в Єрусалимі. Справді, мене не зраджувала мудрість. Не відмовляв собі ні в чому, хоч би на що ні кинув оком. Тішив серце всім, чого бажав. Душа раділа з усього, що я робив. Таку винагороду мав за працю. Тоді озирнувся на діла рук своїх, на все, заради чого працював. Я зрозумів, що все те було марним, немов шукав я вітра в полі. Нічого не здобудеш путнього під сонцем.
Біблія
Біблія для діточок
