У перший рік правління Велшазара, царя Вавилону, Даниїл мав сон і видіння проходили крізь розум його, коли він лежав на ложі. Він записав зміст свого сну.
Даниїл зазначив: «У моєму видінні вночі я бачив переді мною чотири вітри небесні, які розбурхали велике море. Чотири великі звірі, кожний несхожий на інших, вийшли з моря.
Перший був, ніби лев з орлиними крилами. Я дивився, доки в нього не відірвало крила. Його підняло з землі так, що став він на дві ноги мовби людина й серце людське було дано йому.
І там переді мною був другий звір, схожий на ведмедя. Його було поставлено на один з його боків і він мав у пащі між зубами три ребра. Йому звеліли: „Підведись і їж м’яса досхочу!”
Після цього я поглянув, а там переді мною був інший звір, що виглядав ніби леопард. І на своїй спині він мав чотири крила, мов крила птаха. В цього звіра було чотири голови, і йому було дано владу правити.
Після цього, в моєму видінні вночі, я побачив переді мною жахливого, страшного і надзвичайно могутнього звіра. В нього були великі залізні зуби; він трощив і пожирав свою здобич а те, що лишалося, топтав ногами. Він відрізнявся від усіх попередніх звірів і в нього було десять рогів.
Поки я розмірковував про десять рогів, там переді мною з’явився ще один ріг, маленький, що виступив між ними. Він вирвав усі три, що були поперед нього. Цей ріг мав очі, мов у людини, і рот, що промовляв зухвало.
Доки дивився я,
престоли встали на місце,
і Древній Цар посів Своє місце.
Вбрання на Ньому було біле, ніби сніг,
а волосся на голові Його — біле, як вовна.
Престол його палав вогнем
й колеса всі палали.
Ріка вогненна розливалась,
витікаючи з-перед Нього.
Тисячі над тисячами служили Йому.
Десять тисяч по десять тисяч стояли перед Ним.
Книги було розгорнуто
й суд почався над ними.
І я все дивився, як ріг все ще промовляв зухвалі слова, доки звіра було забито, його тіло потрощене і вкинуте в палаючий вогонь. Інших звірів було позбавлено їхньої влади, але їм дозволили жити ще деякий час. У моєму видінні вночі я глянув, а там, переді мною, хтось, мов син людський, іде з хмар небесних. Він наблизився до Древнього Царя, і постав перед Ним. Йому було дано владу, славу й царство. Усі народи, племена і люди всіх мов поклонялися йому. Влада його — вічна, що не минеться, і царство його незнищенне.