Йому на зміну прийде жалюгідний чоловічок, який не буде з царського роду. Він вторгнеться у царство, коли народ почуватиме себе в безпеці, й захопить його підступом. Тоді величезне військо буде розгромлене перед ним; і воно, і один з вождів союзу будуть розбиті. Багато народів підпишуть мирну Угоду з цим жорстоким царем, але він обдурить їх. Він доб’ється великої влади, але лише декілька наближених підтримуватимуть його.
Коли найбагатші краї почуватимуться в безпеці, він нападе на них і вчинить таке, чого ні його батьки, ані батьки його батьків не робили. Він розподілить награбоване майно та багатство між своїми послідовниками. Він замишлятиме зруйнувати фортеці, але тільки на короткий час.
З великим військом він збурить свою силу й відвагу проти царя Півдня. Цар Півдня вестиме війну великим і дужим військом, але не зможе встояти через підступи проти нього. Ті, хто їв із царського столу, підуть проти нього; його військо буде розгромлене, і багато народу поляже у битві. Двоє царів, серця яких повернені до зла, сидітимуть за одним столом і брехатимуть одне одному, але марно. Їхня брехня та хтиві плани не здійсняться ніколи, бо Господь вже призначив час, коли їм прийде кінець. Цар Півночі повернеться у свою власну країну з великим багатством, та серце його буде настроєне проти Святого Заповіту. Він піде проти святого Заповіту й потім повернеться до своєї власної країни.
У призначений час цар Півночі знову вторгнеться на Південь, але цього разу наслідок відрізнятиметься від того, що було раніше. Кораблі західного узбережжя (Кіпру) вийдуть проти нього, і він, занепавши духом, обернеться і спрямує свою лють проти Святого Заповіту. Він повернеться і ставитиметься прихильно до тих, хто зрадив Святий Заповіт.
Його збройні загони піднімуться, щоб осквернити стіни храму і твердині, скасують щоденну жертву. Вони поширять таку гидоту, що спричинить спустошення. Лестощами він розбестить тих, хто порушить Заповіт, але люди, які знають свого Бога, твердо протистоятимуть цьому.
Ті мудрі наставники навчать багатьох про те, що трапиться, хоч до пори й коситиме їх меч, палитиме вогонь, їх ув’язнюватимуть і грабуватимуть. Коли їх каратимуть, невелику матимуть вони допомогу, бо чимало нещирих лицемірів пристане до них. Дехто з мудрих помилиться й спіткнеться. І то для того, щоб вони могли очиститися, відновитися й відмитися ще до остатньої години, бо вона таки настане в призначений час.
Цар Півночі чинитиме що заманеться: він прославлятиме й підноситиме себе вище будь-якого бога й говоритиме нечувані речі проти Бога богів. Йому буде таланити, доки не вивершиться час гніву, бо призначене мусить здійснитися. Він не шануватиме богів своїх батьків, ані улюбленого бога жінок, не поважатиме він ніякого бога, бо ставитиме себе над усіма ними. Замість них він шануватиме бога сили й моці, бога невідомого його батькам; він шануватиме його золотом і сріблом, коштовним камінням і дорогими подарунками. Він нападатиме на могутніші фортеці за допомогою цього чужого бога й високо шануватиме тих, хто визнаватиме його. Він поставить їх правителями над багатьма людьми, та примусить їх плати данину за землю, над якою вони царюють.
В остатню годину цар Півдня встане з ним до бою, і цар Півночі кинеться на нього з колісницями, кіннотою і численним флотом. Він завоює багато країн і пронесеться по них, мов та повінь. Він також вторгнеться до Прекрасного Краю. Багато країн поляже, але Едом, Моав та вожді Аммона врятуються від його руки. Він поширить свою владу на багато країн; Єгипту не врятуватися. Він розпоряджатиметься золотими й срібними скарбами й усіма багатствами Єгипту. Він триматиме в покорі лівійців і нубійців. Та новини зі сходу й півночі бентежитимуть його, і він виступить у великій люті, щоб розбити й знищити багатьох. Він розкине царські намети між морями на славній Святій горі. І настане йому кінець, і ніхто йому не допоможе.