Ось що Господь Бог показав мені — кошик з літніми плодами. Він спитав: «Амосе, що ти бачиш?» Я відповів: «Кошик з літніми плодами». Тоді Господь сказав мені: «Кінець настав Моєму народу ізраїльському. Я більше не прощу гріхі їхні. Пісні в храмі обернуться на похоронні голосіння того дня». Так говорить Господь Бог: «Тіл мертвих багато буде. Мовчки люди будуть виносити мертвих, та скидати їх до купи».
Почуйте це, о ви, хто топче бідних
і хто нужденних губить у своєму краї.
Ви мовите:
«Коли пройде вже Новий місяць або субота свята,
щоб нам зерном почати торгувати?
Тоді ми зробимо міри менші,
а гроші заробимо більші,
й обвішуватимемо покупців.
Коли бідні не зможуть сплатити займи,
тоді ми їх купимо за срібло, як рабів,
нужденних купимо по ціні пари сандалій
і висівки їм продамо».
Господь поклявся Собою, бо ж Яків так пишався Ним:
«Ніколи не забуду жоден їхній вчинок,
нічого, що вони зробили.
Уся країна від цього здригнеться,
затужить по померлим кожен, хто живе на ній.
Тоді підніметься уся земля,
скаламутиться, і знов спаде,
немов в Єгипті Ніл».
«І буде це в той день, — говорить Господь Бог, —
коли примушу сонце Я зайти опівдні,
і серед дня накрию темрявою землю.
Перетворю Я ваші свята на жалобу,
пісні перетворю на голосіння.
Я кожного вдягну в вереття
і облисіє кожна голова.
Зроблю Я так, що ви тужитемете,
наче за єдиним сином,
і вечір того дня буде повен гіркоти».