На тридцять сьомий рік правління Йоаша, юдейського царя, Єгоаш, син Єгогаза став царем Ізраїлю в Самарії. Правив він протягом шістнадцяти років. Зле він чинив в очах Господніх і не відвернувся від усіх гріхів Єровоама, сина Невата, які змушував коїти й Ізраїль. Ось так він усе грішив і грішив.
А щодо інших подій за часів царювання Єгоаша, всього, що він звершив, усіх його досягнень, включаючи війну проти Амазії, царя Юдеї, то все це описано в книзі Хронік Царів Ізраїлю. Єгоаш упокоївся зі своїми батьками, а після нього престол посів Єровоам. Єгоаша захоронили в Самарії поруч з ізраїльськими царями.
Еліша на той час страждав від хвороби, від якої й помер. Перед його смертю, Єгоаш, ізраїльський цар, прийшов попрощатися з ним і почав оплакувати його: «Батьку мій! Батечку мій! Колісниці й вершники Ізраїлю вже близько!»
Еліша сказав: «Візьми лук та ще кілька стріл», — він так і зробив. «Візьми лук у руки», — сказав Еліша царю Ізраїлю. Коли той взяв його, Еліша поклав свої руки на цареві. «Відчини східне вікно», — сказав він, і той відчинив його. «Стріляй», — наказав Еліша, і той вистрілив. «Господня стріла перемоги, стріла перемоги над Арамом! — Мовив Еліша. — Ти геть знищиш арамійців біля Афека».
Потім він сказав: «Візьми стріли», — і цар взяв їх. Еліша йому наказав: «Бий в землю». Той тричі ударив і зупинився.
Розгнівався Божий чоловік на нього і сказав: «Ти мусив ударити об землю п’ять або й шість разів, тоді ти б тоді розгромив Арам і повністю зруйнував його. А тепер ти завдаси йому поразки лише тричі».
Еліша помер, і його поховали. Щовесни повадилися моавійці спустошувати країну. Якось кілька ізраїльтян ховали чоловіка, аж раптом побачили зграю розбійників. Вони і вкинули тіло мерця в гробницю Еліші. Коли труп торкнувся кісток Еліші, він ожив і зіп’явся на ноги.
Біблія
Біблія для діточок
