Сорок днів той звитяжець-филистимлянин виходив щоранку й щовечора до ізраїльського війська. Якось Єссей сказав синові Давиду: «Візьми братам цю ефу підсмаженого зерна й десять буханців хліба. Поспішай до їхнього табору. А для командира їхньої тисячі забери ті десять голівок сиру. Подивись, як там брати, та й повертайсь з якимись доказами, як їм живеться там. Вони з Саулом розташувалися в долині Ела та воюють з филистимлянами». Рано-вранці Давид залишив отару на пастуха, навантажився всім, як звелів Єссей, та й вирушив у дорогу. Він дійшов до табору саме тоді, коли військо займало бойові позиції з войовничими вигуками. Ізраїльтяни та филистимляни підтягували свої війська та шикувались навпроти. Давид кинув свої речі біля сторожа, який оберігав усіляке майно, побіг до лав бійців і запитав про своїх братів. Коли він розмовляв з братами, Ґоліаф, филистимський звитяжець із Ґата, вийшов наперед бойових лав і знову кинув виклик ізраїльтянам. Давид його почув. А ізраїльські воїни, побачивши Ґоліафа, кинулися навсібіч з переляку.
Прочитати 1 Книга Самуїла 17
Поділитися
Порівняти всі видання: 1 Книга Самуїла 17:16-24
Зберігайте вірші, читайте офлайн, дивіться навчальні відео тощо!
Головна
Біблія
Плани
Відео