А хто ж такий Аполлос, і хто такий Павло? Ми лише слуги, через яких ви стали віруючими. Ми виконали свою роботу, яку Господь призначив кожному із нас. Я посіяв зерно, Аполлос полив його, але Бог є Той, Хто виростив.
Тож не має значення ні той, хто сіяв, ні той, хто поливав, а лише Бог, Який зростив. І той, хто сіяв зерно, і той, хто поливав його, мають одну мету, і кожен буде нагороджений за свою працю. Бо всі ми на службі у Бога, трудимося в Його ім’я, а ви — і нива Божа, й оселя Його.
Згідно з Божим даром, даним мені, я заклав фундамент, як той мудрий будівельник, а вже інший зводить на ньому споруду. Та кожен мусить дбати про те, як він будує. Але ніхто не може закласти іншого фундаменту, ніж той, що вже закладено, й фундамент той — Ісус Христос. Людина може будувати на цьому фундаменті з золота чи срібла, коштовного каміння чи дерева, сіна чи соломи.
Але робота кожного буде очевидна, бо настане День, і все стане зрозумілим, тому що той День прийде з вогнем. І вогонь випробує працю кожного і виявить її якість. І якщо збудоване людиною вистоїть, то вона здобуде винагороду. Чия ж споруда згорить, той зазнає втрати, а сам він буде врятований, уникнувши вогню.