Перше Послання до Коринтян 3:1-23

Перше Послання до Коринтян 3:1-23 UMT

Брати і сестри мої, коли я з вами був, то не міг навчати вас як людей духовних. Навпаки, я мусив звертатися до вас як до людей мирських, як немовлят у Христі. Я проповідував вам, неначе напував вас молоком, а не годував твердою їжею, бо ви не спроможні були ще її спожити. Ви ще й зараз не здатні на це. Ви й досі належите цьому світу. Якщо між вами є заздрощі й суперечки, то хіба не мирські ви є? Хіба не поводитесь, як усі люди цього світу? Якщо хтось із вас каже: «Я послідовник Павла», а інший: «А я — Аполлоса», — то хіба не як мирські люди ви чините? А хто ж такий Аполлос, і хто такий Павло? Ми лише слуги, через яких ви стали віруючими. Ми виконали свою роботу, яку Господь призначив кожному із нас. Я посіяв зерно, Аполлос полив його, але Бог є Той, Хто виростив. Тож не має значення ні той, хто сіяв, ні той, хто поливав, а лише Бог, Який зростив. І той, хто сіяв зерно, і той, хто поливав його, мають одну мету, і кожен буде нагороджений за свою працю. Бо всі ми на службі у Бога, трудимося в Його ім’я, а ви — і нива Божа, й оселя Його. Згідно з Божим даром, даним мені, я заклав фундамент, як той мудрий будівельник, а вже інший зводить на ньому споруду. Та кожен мусить дбати про те, як він будує. Але ніхто не може закласти іншого фундаменту, ніж той, що вже закладено, й фундамент той — Ісус Христос. Людина може будувати на цьому фундаменті з золота чи срібла, коштовного каміння чи дерева, сіна чи соломи. Але робота кожного буде очевидна, бо настане День, і все стане зрозумілим, тому що той День прийде з вогнем. І вогонь випробує працю кожного і виявить її якість. І якщо збудоване людиною вистоїть, то вона здобуде винагороду. Чия ж споруда згорить, той зазнає втрати, а сам він буде врятований, уникнувши вогню. Чи знаєте ви, що ви — храм Божий, і що Дух Божий живе в вас? Якщо хтось зруйнує Божий храм, того Бог зруйнує, бо храм Божий — святий, а ви і є цим храмом. Не обманюйте себе. Якщо хтось із вас вважає, що він розумний мудрістю цього світу, то йому слід стати «нерозумним», щоб здобути істинну мудрість. Бо мудрість цього світу насправді є безглуздям для Бога. У Святому Писанні сказано: «Бог ловить мудрих на їхні ж хитрощі». І ще: «Господь знає, що думки мудрих — нікчемні». Тож не треба вихвалятися людьми. Бо все належить вам: чи то Павло, Аполлос або Кифа; чи то світ, життя, смерть, сучасне й майбутнє — все належить вам. Ви ж належите Христові, а Христос належить Богу.