Звертаюся до вас як до людей розумних. Судіть самі, про що кажу я. Чаша благословення, за яку ми дякуємо, чи не є те ознакою того, що ми об’єднані пожертвою крові Христової? Хліб, що ми ламаємо, чи не є ознакою того, що ми об’єднані пожертвою тіла Христова? Існує один Хліб, і всі ми від одного Тіла, бо ми поєднані тим Хлібом.
Погляньте-но на народ ізраїльський, коли вони їдять пожертви, чи не об’єднані вони тими підношеннями, що на вівтарі?
Що ж я маю на увазі? Що їжа, яка приноситься в жертву бовванам нічого не варта, бо сам бовван — ніщо. Ні, швидше це означає, що люди, приносячи жертви бовванам, роблять це для нечистих духів, а не для Бога. А я не хочу, щоб ви були спільниками нечистих духів. Ви не можете одночасно пити з чаші Господньої і нечистих духів; не можете розділяти одночасно їжу Господню і диявольську. Чи прагнемо ми прогнівити Господа? Хіба ж ми сильніші за Нього?
«Усе нам дозволено», — стверджуєте ви. Та не все на користь. «Усе нам дозволено». Та не все допомагає людям стати сильнішими. Нехай ніхто не шукає вигоди для себе, а лише дбає про ближнього свого. Їжте будь-яке м’ясо, що продається на ринку, не питаючи ні про що і без докорів сумління, бо «земля і все, що є на ній, належить Господу».
Якщо хтось із невіруючих запросить вас на обід і ви вирішите піти, то їжте все, що перед вами на столі. Не питайте ні про що і не турбуйтеся про своє сумління. Але якщо хтось скаже вам: «Це м’ясо, що принесли в пожертву бовванам», — то не їжте його. Не їжте заради того, хто вам про це сказав і заради його сумління.
Коли я так кажу, то маю на увазі не власне сумління, а сумління іншого. Бо навіщо дозволяти, щоб моя воля була засуджена чужим сумлінням. Якщо я їм з подякою, то навіщо мене ганьбити за те, за що я дякую Всевишньому?
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи ще щось робите — робіть усе на славу Богу. Не будьте перешкодою ні юдеям, ні поганам, ані церкві Божій. Так само, як я догоджаю всім і в усьому. Я шукаю користі не для себе, а для інших, щоб вони могли спастися.
Біблія
Біблія для діточок
