Павел, слуга Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний на благовістуваннє Боже, (котре наперед обіцяв [Бог] через пророків своїх у сьвятих писаннях,) про Сина свого (народженого з насїння Давидового по тїлу, обявленого Сина Божого в силї, по Духу сьвятости, через воскресеннє з мертвих), Ісуса Христа, Господа нашого, (котрим прийняли ми благодать і апостольство на впокореннє вірі між усїма народами ради імени Його, між котрими й ви покликані, Ісус-Христові;) Усїм вам, що єсте в Римі, любленим від Бога, покликаним сьвятим: благодать вам і впокій од Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа. Перш усего дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всїх вас, що віра ваша проповідуєть ся по всему сьвіту. Сьвідок менї Бог, котрому служу духом моїм у благовіствуванню Сина Його, що без перестану спомни про вас роблю, усе в молитвах моїх молячись, щоб колись довелось менї по волї Божій, прийти до вас. Бажаю бо бачити вас, щоб передати вам даруваннє духовне для утвердження вашого; се ж єсть утїшитись укупі з вами спільною вірою вашою і моєю. Не хочу ж таїти од вас, браттє, що часто заміряв я прийти до вас (та й досї спиняло мене), щоб який овощ мати й між вами, яко ж і між иншими поганами. Єленянам і чужоземцям, мудрим і нерозумним довжен я. От же, що до мене, готов я й вам, що в Римі, благовіствувати. Бо не соромлюсь благовіствування Христового, сила бо Божа на спасеннє всякому віруючому, Жидовинові перше, а потім і Грекові.