А як переплив Ісус човном ізнов на той бік, зібралось багато народу до Него; а був Він над морем. І ось приходить один із школьних старшин, на ймя Яір, і, побачивши Його, упав у ноги Йому, і вельми благав Його, говорячи: Дочка моя кінчить ся, прийди й положи на неї руки, нехай одужає і буде жива. І пійшов із ним, і слїдом за Ним пійшло багато народу, й тиснулись до Него. Жінка ж одна, що була в кровотічі років дванайцять, і багато витерпіла від многих лїкарів, і витратила все, що мала, й нїякої пільги не дізнала, а ще більш їй погіршало, почувши про Ісуса, приступила між народом іззаду, та й приторкнулась до одежі Його. Казала бо: Що, коли до одежі Його приторкнусь, спасу ся. І зараз висохло жерело крові її, і почула вона в тїлї, що сцїлилась од недуги. І зараз Ісус, почувши в собі, що сила вийшла з Него, обернувшись між народом, рече: Хто приторкнувсь до одежі моєї? І казали Йому ученики Його: Ти бачиш, як народ товпить ся до Тебе, та й питаєш: Хто приторкнув ся до мене? І позирнув Він кругом, щоб побачити ту, що се зробила. Жінка ж, злякавшись і затрусившись, знаючи, що сталось із нею, приступила, та й упала перед Ним, та й сказала Йому всю правду. Він же рече їй: Дочко, віра твоя спасла тебе. Йди з упокоєм, і будь здорова від недуги твоєї.