Марко 14:1-21

Марко 14:1-21 UKRK

Була ж пасха й опрісноки по двох днях; і шукали архиєреї, та письменники, як би Його, підступом узявши, вбити. Та казали: Тільки не в сьвято, щоб бучі не було в народї. А як був Він у Витаниї, в господї Симона прокаженного, та сидїв за столом, прийшла жінка, маючи любастровий збаночок мира нардового, правдивого, предорогого, й розбивши посудинку, злила Йому на голову. Були ж деякі, що сердились у собі, кажучи: На що ся втрата мира? Можна бо було се продати більш нїж за триста денариїв, та дати вбогим. І дорікали їй. Ісус же рече: Оставте її. На що завдаєте їй жалю? добре дїло вчинила на менї. Всякого бо часу вбогих маєте з собою, і коли схочете, можете їм добро робити; мене ж не всякого часу маєте. Що змогла ся, зробила: попередила намастити тїло моє на погребеннє. Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її. А Юда Іскариоцький, один з дванайцятьох, пійшов до архиєреїв, щоб їм зрадити Його. Вони ж почувши, зрадїли, й обіцяли йому срібняків дати. І шукав, як би у добру годину Його зрадити. І первого дня опрісночного, як пасхове ягня кололи, кажуть Йому ученики Його: Де хочеш, щоб пійшовши, наготовили Тобі їсти пасху? І посилає двох з учеників своїх, і рече їм: Ідїть у город, і зустріне вас чоловік, несучи глек води; йдїть за ним, і куди ввійде він, скажіть господареві: Що учитель каже: Де сьвітлиця, щоб пасху з учениками моїми менї їсти? І він вам покаже гірницю простору, прибрану й готову; там приготовте нам. І вийшли ученики Його, й прийшли в город, й знайшли, як Він сказав їм, і приготовили пасху. І, як настав вечір, приходить з дванайцятьма. І, як сидїли вони за столом та їли, рече Ісус: Істино глаголю вам: Що один з вас зрадить мене, котрий їсть зо мною. Вони ж почали смутити ся і казати до Него один по одному: Аже ж не я? і другий: Аже ж не я? Він же, озвавшись, рече їм: Один з дванайцяти, що вмочає зо мною руку в миску. Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той.