І посилають до Него деяких Фарисеїв та Іродиян, щоб Його піймати словом. Вони ж, прийшовши, кажуть Йому: Учителю, знаємо, що праведний єси, й не дбаєш нї про кого, бо не дивиш ся на лице людей, а на путь Божий правдою наставляєш. Годить ся данину кесареві давати, чи нї? Давати нам, чи не давати? Він же, знаючи їх лицемірство, рече їм: Що мене спокушуєте? Принесїть менї денария, щоб я бачив. Вони ж принесли. І рече їм: Чиє обличчє се й надпис? Вони ж сказали Йому: Кесареве. І озвавшись Ісус, рече їм: Оддайте кесареве кесареві, а Боже Богові. І дивувались Йому. І приходять Садукеї до Него, що кажуть: нема воскресення, та й питали Його, говорячи: Учителю, Мойсей написав нам, що, як у кого брат умре та зоставить жінку, а дїтей не зоставить, дак щоб узяв брат його жінку його, й воскресив насїннє братові своєму. Сїм оце братів було; й перший узяв жінку, і вмираючи, не зоставив насїння; і другий узяв її, та й він не зоставив насїння; і третїй також так. І брали її семеро, та й не зоставили насїння; остання з усїх умерла й жінка. Оце ж у воскресенню, як воскреснуть, которого з них буде жінка? семеро бо мали її за жінку. І озвавшись Ісус, рече їм: Чи не того ви помиляєтесь, що не знаєте писання, нї сили Божої? Коли бо з мертвих устануть, то нї женять ся, нї віддають ся, а будуть як ангели на небесах. Про мертвих же, що встають, хиба не читали в книзї Мойсейовій, як коло купини промовив до него Бог, глаголючи: Я Бог Авраамів, і Бог Ісааків, і Бог Яковів? Не єсть Бог мертвих, а Бог живих. Ви оце вельми помиляєтесь.