Тодї зібрались архиєреї, та письменники, та старші людські у двір до архиєрея, на прізвище Каяфи, і радились, щоб узяти Ісуса підступом і вбити. Та казали: Тільки не в сьвято, щоб не було бучі між народом. Як же був Ісус у Витанїї в господї в Симона прокаженого, приступила до Него жінка, маючи посудинку предорогого мира, та й злила на голову Йому, як сидїв за столом. Побачивши ж ученики Його, сердились, кажучи: На що така втрата? Можна бо було се миро продати дорого та дати вбогим. Зрозумівши ж Ісус, рече до них: Що ви смутите жінку? дїло бо добре вчинила на менї. Всякого бо часу маєте вбогих із собою, мене ж не всякого часу маєте. Зливши бо вона миро се на тїло моє, на погребеннє моє зробила. Істино глаголю вам: Де б нї проповідувалась євангелия ся по всьому сьвіту, казати меть ся й те, що зробила оця, на спомин її. Тодї, пійшовши один з дванайцятьох, на ймя Юда Іскариоцький, до архиєреїв, каже: Що хочете дати менї, а я вам видам Його? Вони ж поставили йому трийцять срібняків. І з того часу шукав нагоди, щоб Його видати. У первий же день опрісночний приступили ученики до Ісуса, кажучи Йому: Де хочеш, щоб приготовили Тобі їсти пасху? Він же рече: Йдїть у город до оттакого, та скажіть йому: Учитель рече: Час мій близько; у тебе зроблю пасху з учениками моїми. І зробили ученики, як повелїв їм Ісус; і приготовили пасху. Як же настав вечір, сїв Він за столом із дванайцятьма. І, як вони їли, рече: Істино глаголю вам, що один з вас зрадить мене. І, засумівши тяжко, почали говорити до Него кожен з них: Аже ж не я, Господи? Він же, озвавшись, рече: Хто вмочає зо мною руку в миску, той зрадить мене. Син чоловічий іде, як писано про Него; горе ж чоловікові тому, що Сина чоловічого зрадить! Добре було б йому, коли б не родив ся чоловік той. Озвав ся ж Юда, зрадник Його, й каже: Аже ж не я, учителю? Рече до него: Ти сказав єси. Як же вони їли, взявши Ісус хлїб і поблагословивши, ламав, і давав ученикам, і рече: Прийміть, їжте: се єсть тїло моє. І, взявши чашу, й оддавши хвалу, подав їм, глаголючи: Пийте з неї всї; се бо єсть кров моя нового завіту, що за многих проливаєть ся на оставленнє гріхів. Глаголю ж вам: Що не пити му від нинї з сього плоду винограднього аж до дня того, коли його пити му з вами новим у царстві Отця мого. І засьпівавши вони, вийшли на гору Оливну.
Біблія
Біблія для діточок
