А як зближались до Єрусалиму, й прийшли в Витфагию, до гори Оливної, послав тодї Ісус двох учеників, глаголючи їм: Ідїть у село, що перед вами, й зараз знайдете ослицю, привязану й осля з нею; одвязавши, приведїть менї. І коли хто вам казати ме що, скажіть: Що Господеві треба їх; зараз же відпустить їх. Се ж усе сталось, щоб справдилось, що промовив пророк, глаголючи: Скажіть дочцї Сионській: Ось цар твій іде до тебе, тихий, сидячи на ослї й на ослятї, синові підяремної. Пійшовши ж ученики, вчинили, як звелїв їм Ісус, і привели ослицю і осля, й положили на них одежу свою, та й посадили Його верх неї. Пребагато ж народу простилали одежу свою по дорозї; инші ж різали віттє з дерева і встилали дорогу. Народ же, що йшов попереду й позаду, покликував, говорячи: Осанна сину Давидовому: Благословен грядущий в імя Господнє; Осанна на вишинах. А як увійшов Він у Єрусалим, здвигнувсь увесь город, говорячи: Хто се такий? Народ же казав: Се Ісус, пророк із Назарета Галилейського.