І сталось, як скінчив Ісус цї слова, вийшов він з Галилеї, і прийшов у гряницї Юдейські, за Йорданом. І йшло слїдом за Ним пребагато народу, й вигоїв їх там. І приступили до Него Фарисеї, спокушуючи Його, й кажучи Йому: Чи годить ся чоловікові розводитись із жінкою своєю за всяку вину? Він же, озвавшись, рече їм: Хиба ви не читали, що хто втворив у починї, - чоловіком і жінкою втворив їх? І рече: Тому чоловік покине батька й матїр та пригорнеть ся до жінки своєї, й будуть удвох тїло одно; так що вже не двоє, а тїло одно. Оце ж, що Бог злучив, чоловік нехай не розлучує. Кажуть вони Йому: На що ж звелїв Мойсей давати розвідний лист і розводитись із нею? Рече їм: Мойсей задля жорстокости сердець ваших дозволив вам розводитись із жінками вашими; у починї ж не було так. Глаголю ж вам: Хто розведеть ся з жінкою своєю - хиба за перелюб - та оженить ся з иншою, робить перелюб; і хто з розвідкою оженить ся, робить перелюб. Кажуть Йому ученики Його: Коли така справа чоловіка з жінкою, то не добре женитись. Він же рече їм: Не всї зміщають слово се, а кому дано. Єсть бо скопцї, що з утроби матерної родились так; і є скопцї, що скопились од людей; і є скопцї, що скопили себе задля царства небесного. Хто може змістити, нехай містить. Тодї поприводили до Него дїток, щоб положив руки на них, та помолив ся; ученики ж заказували їм. Ісус же рече: Пустїть дїток, не з'упиняйте їх прийти до мене, бо таких царство небесне. І, положивши руки на них, пійшов звідтіля.