Знов, царство небесне подібне скарбу, закопаному на ниві: що, знайшовши його чоловік, приховав, і, радїючи, йде та й продає все, що має, та й купує ту ниву. Знов, царство небесне подібне чоловікові купцеві, що шукає добрих перел; і знайшовши він одну перлу дорогоцїнну, пійшов та й продав усе, що мав, та й купив її. Знов, царство небесне подібне неводові, що закинуто в море, й що зайняв усячини; як же став повен, то витягли його на беріг, і посїдавши, вибрали, що добре, у посуд, а що погане, те геть повикидали. Так буде й при кінцї сьвіту: вийдуть ангели, та й повідлучають лихих зміж праведних, та й повкидають їх ув огняну піч: там буде плач і скреготаннє зубів. І рече Ісус до них: Чи зрозуміли це все? Кажуть вони Йому: Так, Господи. Він же рече їм: Тим же то кожен письменник, навчений про царство небесне, подібен чоловікові господареві, що виносить із свого скарбу нове й старе. І сталось, як скінчив Ісус оцї приповістї, пійшов ізвідтіля.