Лука 2:1-24

Стало ся ж тими днями, вийшло повелїннє від кесаря Августа переписати всю вселенну. Ся перепись була перва за правлення Киринея в Сириї. Ійшли всї вписуватись, кожен у свій город. Пійшов же й Йосиф із Галилеї, з города Назарета, в Юдею, в город Давидів, що зветь ся Витлеєм: (був бо він з дому й роду Давидового) вписатись із Мариєю, зарученою йому жінкою, що була тяжка. Стало ж ся, як були вони там, сповнились днї родити їй. І вродила Сина свого перворідня, і сповила Його, й положила Його в ясла, бо не було їм місця в гостинницї. І були пастухи в сторонї тій, що ночлїгували та стерегли сторожею в ночі отари своєї. І ось ангел Господень став коло них, і слава Господня осияла їх; і полякались страхом великим. І рече їм ангел: Не бійтесь, ось бо благовіщу вам радість велику, що буде всїм людям. Бо народивсь вам сьогоднї Спас, що єсть Христос Господь, у городї Давидовому. І се вам ознака: Знайдете дитинку сповиту, лежачу в яслах. І зараз явилось із ангелом множество воїнства небесного, хвалячи Бога й глаголючи: Слава на вишинах Богу, а на землї впокій, між людьми благоволеннє. І сталось, як пійшли від них на небо ангели, пастухи казали один до одного: Ходїмо ж аж у Витлеєм, та побачимо слово се, що сталось, що Господь обявив нам. І пійшли з поспіхом, та й знайшли Марию і Йосифа, й дитинку лежачу в яслах. І побачивши, обявили слово, сказане їм про хлопятко се. І всї, слухаючи, дивувались тим, що розказували пастухи перед ними. Мария ж ховала всї слова сї, роздумуючи в серцї своїм. І вернулись пастухи, прославляючи та хвалячи Бога за все, що чули й бачили, як казано до них. І як сповнилось вісїм днїв, щоб обрізати хлопятко, наречено Йому імя Ісус, наречене від ангела, перш нїж зачавсь Він в утробі. І, як сповнились днї очищення її по закону Мойсейовому, понесли Його в Єрусалим, поставити перед Господом, як написано в законї Господньому: Що всяке мужеське, відчинивши утробу, сьвяте Господеві звати меть ся; і принесли жертву, по сказаному в законї Господньому: Пару горлиць або двоє голубенят.