Приносили ж Йому й дїтей, щоб до них приторкнувсь; бачивши ж ученики, заказували їм. Ісус же, покликавши їх, рече: Пустїть дїток приходити до мене й не боронїть їм; таких бо царство Боже. Істино глаголю вам: Хто не прийме царства Божого, як дитина, не ввійде в него. І питав Його один старшина, кажучи: Учителю благий, що робивши життє вічнє наслїджу. Рече ж йому Ісус: Чого мене звеш благим? нїхто не благий, тільки один, Бог. Заповідї знаєш: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не сьвідкуй криво, Поважай батька твого й матїр твою. Він же каже: Се все хоронив я з малку мого. Почувши ж се Ісус, рече йому: Ще одного тобі недостає: усе, що маєш, продай та й роздай убогим, і мати меш скарб на небі; та й приходь, ійди слїдом за мною. Він же, почувши се, став вельми сумний, був бо дуже багатий. Побачивши ж його Ісус, що вельми сумний став, рече: Як тяжко багацтва маючи увійти в царство Боже! Легше бо верблюдові кріз ушко голки пройти, нїж багатому в царство Боже ввійти. Казали ж ті, що чули: То хто ж може спастись? Він же рече: Неможливе у людей - можливе у Бога. Каже ж Петр: Ось ми покинули все, та й пійшли слїдом за Тобою. Він же рече їм: Істино, істино глаголю вам: Що нема нїкого, хто покинув господу, або родителїв, або братів, або жінку, або дїти задля царства Божого, та й не приняв багато більше часу сього, а в віку будучому життє вічнє.