Лука 12:25-48

Хто ж з вас, журившись, може прибавити до зросту свого один локіть? Коли ж ви й найменьшого не можете, то чого про инше журитесь? Погляньте на лилії, як вони ростуть: не працюють і не прядуть; глаголю ж вам, що й Соломон у всїй славі своїй не з'одягав ся, як одна з сих. Коли ж траву, що сьогоднї на полї, а завтра буде в піч укинута, Бог так з'одягає; то як більше вас, маловіри? І ви не шукайте що вам їсти, або що пити, й не несїтесь (високо); того бо всього народи сьвіту шукають; Отець же ваш знає, що треба вам сього. Лучче шукайте царства Божого, а се все додасть ся вам. Не лякай ся, мале стадо: бо вподобалось Отцеві вашому дати вам царство. Продавайте достатки ваші, і подавайте милостиню; робіть собі сакви, що не ветшають, скарб, що не вбавляєть ся на небесах, де злодїй не приступає, анї міль не їсть. Де бо скарб ваш, там і серце ваше буде. Нехай будуть поясницї ваші підперезані, і сьвітильники позасьвічувані, і ви подобні людям, що дожидають пана свого, коли вертати меть ся з весїлля, щоб, як прийде та постукає, зараз одчинити йому. Блаженні слуги ті, котрих, прийшовши пан, знайде їх пильнуючих: істино глаголю вам, що підпережеть ся та й посадовить їх за стіл, і, приступивши, послугувати ме їм. І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде так, блаженні слуги ті. Се ж знайте, що, коли б знав господар, о которій годинї злодїй прийде, пильнував би, й не дав би підкопати господи своєї. Тим і ви будьте готові; бо, котрої години не думаєте, Син чоловічий прийде. Каже ж Йому Петр: Господи, чи до нас приповість сю глаголеш, чи до всїх? Рече ж Господь: Хто єсть вірний і розумний дворецький, що поставить його пан над челяддю своєю, видавати у пору визначену харч? Блажен слуга той, котрого, пан прийшовши, знайде, що робить так. По правдї глаголю вам, що над усїм достатком своїм поставить його. Коли ж слуга той скаже в серцї своїм: Барить ся пан мій прийти, та й зачне бити рабів і рабинь, їсти, та пити, та впиватись, прийде пан того слуги дня, котрого не сподїваєть ся, і години, котрої не знає, та й відлучить його, й долю його з невірними положить. Той же слуга, що знав волю пана свого, та й не приготовив ся, анї зробив по волї його, буде битий много. Хто ж, не знавши, зробив достойне биття, буде битий мало. Від усякого бо, кому дано багато, багато вимагати меть ся від него; а кому прибавлено багато, більш спитаєть ся від него.