Лука 1:24-56

Лука 1:24-56 UKRK

Після ж тих днїв зачала Єлисавета, жінка його, й таїлась пять місяцїв, говорячи: Що так менї дав Господь у ті днї, як зглянув ся, зняти з мене докір між людьми. Місяця ж шестого післав Бог ангела Гавриїла в город Галилейський, званий Назарет, до дїви, зарученої чоловікові, на ймя Йосифові, з дому Давидового; а ймя дїви Мария. І прийшовши ангел до неї, рече: Радуй ся, благодатная, Господь з тобою; благословенна єси між женами. Вона ж, побачивши його, вжахнулась словами його, та й подумала, що б се було за витаннє таке. І рече ангел їй: Не лякай ся, Мариє: знайшла бо єси ласку в Бога. І ось зачнеш ти в утробі твоїй, і вродиш Сина, й наречеш імя Йому Ісус. Сей буде великий, і Сином Вишнього звати меть ся, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його: і царювати ме Він над домом Якововим по віки, й царству Його не буде кінця. Рече ж Мария до ангела: Як буде се, коли чоловіка не знаю? І озвавшись ангел, рече їй: Дух сьвятий найде на тебе, й сила Вишнього отїнить тебе; тим і, що вродить ся сьвяте, звати меть ся Сином Божим. І ось Єлисавета, родичка твоя, вона також зачала сина в старостї своїй, і се шестий місяць їй, званій неплідною. Бо не буде неможливе у Бога всяке слово. Рече ж Мария: Се рабиня Господня: нехай станеть ся менї по слову твоєму. І пійшов від неї ангел. Уставши ж Мария тими днями, пійшла швидко в підгіррє, у город Юдин; і ввійшла в господу Захаріїну, і виталась із Єлисаветою. І сталось, як почула Єлисавета витаннє Мариїне, кинулась дитина в утробі її; і сповнилась Єлисавета Духом сьвятим, і промовила голосом великим, і рече: Благословенна єси між женами, й благословенний плід утроби твоєї. І звідкіля менї се, що прийшла мати Господа мого до мене? Ось бо, як дійшов голос витання твого до ушей моїх, кинулась з радости дитина в утробі моїй. І благословенна, що увірувала, бо сповнить ся, що сказано їй від Господа. І рече Мария: Величає душа моя Господа, і зрадував ся дух мій у Бозї Спасї моїм, що споглянув на смиреннє слуги своєї: ось бо від нинї блаженною звати муть мене всї роди: бо зробив менї велике Сильний; і сьвяте імя Його. І милость Його від роду до роду на боячих ся Його. Зробив силу рукою своєю; розсипав гордих у думках сердець їх; поскидав потужних з престолів, і підняв угору смиренних; голодних сповнив добром, а багатих одіслав упорожнї; прийняв Ізраїля, слугу свого, на спомин милости, (як промовив до батьків наших) Авраамові й насїнню його по віки. Пробувала ж Мария з нею місяцїв зо три, та й вернулась до домівки своєї.

Прочитати Лука 1