Йоан 6:25-51

І, знайшовши Його на тім боцї моря, сказали Йому: Рави, коли прибув єси сюда? Відказав їм Ісус і рече: Істино, істино глаголю вам: Шукаєте мене не тому, що бачили ознаки, а що їли хлїб, та й наситились. Трудїть ся не для їжи погибаючої, а для їжи, що зостаєть ся в вічнє життє, котру Син чоловічий вам дасть; Сього бо Отець ствердив, Бог. Казали ж до Него: Що нам робити, щоб чинити дїла Божі? Відказав Ісус і рече їм: Се єсть дїло Боже, щоб вірувати в Того, кого післав Він. Казали ж Йому: Що ж робиш Ти за ознаку, щоб видїли ми, та й вірували Тобі? що чиниш? Батьки наші манну їли в пустинї, як писано: Хлїб з неба дав їм їсти. Рече ж їм Ісус: Істино, істино глаголю вам: Не Мойсей дав вам хлїб з неба, а Отець мій дає вам хлїб з неба правдивий. Бо хлїб Божий той, що сходить з неба, й життє дає сьвітові. Казали ж до Него: Господи, всякого часу давай нам хлїб сей. Рече ж їм Ісус: Я хлїб життя, хто приходить до мене, не голодувати ме, і хто вірує в мене, не жаждувати ме нїколи. Тільки глаголю вам, що й видїли мене, та й не віруєте. Усе, що дає менї Отець, до мене прийде; а хто приходить до мене, не вижену геть. Бо зійшов я з неба, не щоб чинити волю мою, а волю Пославшого мене. Се ж воля пославшого мене Отця, щоб з усього, що дав менї, не погубив я нїчого, а воскресив його останнього дня. Се ж воля пославшого мене, щоб кожен, хто видить Сина й вірує в Него, мав життє вічнє, і я воскрешу його останнього дня. Миркали тодї Жиди про Него, що сказав: Я хлїб, що зійшов з небес; і казали: Хиба се не Ісус, син Йосифів, котрого знаємо ми батька й матїр? Як же Він каже: Що з неба зійшов я? Озвав ся ж Ісус і рече їм: Не миркайте між собою. Нїхто не може прийти до мене, коли Отець, пославший мене, не притягне його, й я воскрешу його останнього дня. Написано в пророків: І будуть усї навчені від Бога. Тим кожен, хто чув од Отця і навчивсь, приходить до мене. Не то, щоб Отця хто видїв, тільки Той, хто від Бога, Той видїв Отця. Істино, істино глаголю вам: Хто вірує в мене, має життє вічнє. Я хлїб життя. Батьки ваші їли манну в пустинї, та й повмирали. Се хлїб, що з неба сходить, щоб, хто їсть Його, не вмер. Я хлїб живий, що з неба зійшов. Коли хто їсть сей хлїб, жити ме по вік; а хлїб, що я дам, се тїло моє, що я дам за життє сьвіту.