Перед сьвятом же пасхи, знаючи Ісус, що прийшла Його година, щоб зійти з сьвіту сього до Отця, - любивши своїх, що були в сьвітї, до кінця любив їх. І по вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Симонового Іскариоцького, щоб Його зрадив, знаючи Ісус, що все дав Йому Отець у руки, й що від Бога вийшов, і до Бога йде, устає зза вечері і скидає одежу; і, взявши рушник, підперезавсь. Після того налив води в умивальницю, та й почав обмивати ноги ученикам та обтирати рушником, котрим був підперезаний. Приходить же до Симона Петра, й каже Йому той: Господи, Ти обмиваєш ноги мої? Відказав Ісус, і рече Йому: Що я роблю, ти не знаєш тепер, зрозумієш же опісля. Каже Йому Петр: Не мити меш ніг моїх до віку. Відказав йому Ісус: Як не обмию тебе, не мати меш части зо мною. Каже Йому Симон Петр: Господи, не тільки ноги мої, та й руки й голову. Рече йому Ісус: Обмитому не треба, як тільки ноги мити, а чистий увесь. І ви чисті, та не всї. Знав бо зрадника свого; тим і сказав: Не всї ви чисті. Як же пообмивав ноги їх і взяв одежу свою, сївши знов, рече їм: Чи знаєте, що зробив я вам? Ви звете мене Учителем і Господом, і добре кажете, се бо я. Коли ж я помив вам ноги, Господь і Учитель, то й ви повинні один одному обмивати ноги. Приклад бо дав вам, і як я зробив вам, і ви робіть.