Буття 39:7-23

Буття 39:7-23 UKRK

І сталось по сих речах, що жона пана його накинула оком Йосифа, та й каже: Лязь ізо мною. Він же не схотїв, і каже свого пана жонї: Дивись, пан мій не знає за мною нїчогісїнько в дому свойму, і все, що має, віддав у руки мої. І нїкого нема над мене в дому сьому, і невдержано від мене нїчого, опріч тебе; бо ти жона йому єси. Як же вчиню ледарство велике се й гріх перед Богом? І сталось, як вона підмовляла Йосифа день у день, не послухав її, щоб лягти з нею й жити з нею. І сталось одного такого дня, що ввійшов Йосиф у будинок справляти справи свої, і не було нїкого з домовників у серединї. І вхопила його за одежу говорючи: Лягай зо мною. І покинув одежу свою в руках її, та й утїк геть. І сталось, як побачила, що покинув одїж свою в руках її, та втїк геть, Гукнула на домовників, та й каже їм: Бачте, увів до нас Єврея, щоб насьміявсь із нас. Увійшов до мене, та й хотїв лягти зо мною, так я закричала голосно. І сталось, як почув, що я зняла крик та загукала, покинув одїж свою в мене, да метнувсь на втеки. І положила одїж його коло себе, докіль прийде пан його до дому. І повідала йому такими словами: Прийшов до мене парубок Єврей, що ввів єси до нас, посьміятись із мене. І сталось, як зняла голос, та закричала, він покинув одїж свою, та й побіг втеком. І сталось, як почув пан його слова жони своєї, що каже до його: От яким робом пійшов парубок твій, запалав гнївом, І взяв Йосифа пан, вкинув його в темницю, туди, де вязники цареві седїли в неволї, і пробував там у темницї. Но Господь був з Йосифом і змилосердивсь до його, і дав йому ласку в очу доглядника темничнього. І віддав доглядник темничний в руки Йосифові всїх позакиданих у темницю, і все, що там роблять, роблено за його порядкуваннєм. Доглядник же темничний не дозиравсь нї до чого під його руками; бо Господь був із ним, і що він чинив, у всьому Господь помагав йому.