Екклезiяст 2:1-11

Екклезiяст 2:1-11 UKRK

От і кажу собі в серцї: Дам я тобі покушати радощів, - заживай добра! Аж і се марнота. Про сьміх сказав я: Дурниця! а про радощі: Що з вас? Подумавши, давай я, підвеселяти себе вином, і, ходючи слїдом за премудростю, придержуватись і сієї дурницї, аж докіль побачу, що гаразд для синів людських, що повинні б вони робити під небом, живучи так недовго на сьвітї. Брався я за великі працї: будував будинки, насаджував виноградники, Заводив собі сади й огороди до прогульки, й насадив у них всяке дерево плодове; Я робив стави - поливати дерева, що росли в гаях у мене; Куповав бранцї й бранки, а то були в мене й домовники; були в мене стада буйної й дрібної скотини більш, нїж у всїх, що перше мене були в Ерусалимі; Призбірав я собі срібло й золото й скарби з царів і земель; завів у себе сьпіваків і сьпівачок і все, що веселить людей, та всякі музичні прибори. Я зробивсь великим і богатим, так що переважив усїх, що бували поперед мене в Ерусалимі, а при всьому тому премудрість моя зоставалась у мене. Чого б нї забажали очі мої, я вволяв їх волю; не уймав мому серцю нїяких радощів; серце бо моє веселилось усїми трудами моїми, й се був мій пай з усїх трудів моїх. Та як поглянув я на все, що мої руки зробили й скільки завдавав я собі клопоту, працюючи, - бачу, що все воно марне, тільки мучить дух, і нїякої з того користї під сонцем.