Були ж у церкві, що була в Антиохиї, деякі пророки та вчителї: Варнава та Симеон, званий Нигером, та Лукий Киринейський, та Манаіл, зрощений з Іродом четверовластником, та Савло. Як же служили Господеві та постили, рече Дух сьвятий: Відлучіть менї Варнаву та Савла на дїло, до котрого покликав я їх. Тодї вони, попостивши та помолившись і положивши руки на них, відпустили їх. Вони ж, послані від Духа сьвятого, прийшли у Селевкию, а звідтіля відплили в Кипр. І, бувши в Саламинї, проповідували слово Боже по школах Жидівських; мали ж і Йоана за слугу. Пройшовши ж остров аж до Пафи, знайшли одного чарівника, Жидівського лжепророка, на ймя Вар-Ісуса, котрий був у старости Сергія Павла, чоловіка розумного. Сей, покликавши Варнаву та Савла, бажав слухати слово Боже. Противив ся ж їм Єлима чарівник (так бо перекладаєть ся імя його), шукаючи одвернути старосту од віри. Савло ж, - (він же) й Павел, сповнившись сьвятим Духом, і подивившись на него, сказав: Ой ти, повний усякого підступу і всякого зла, сину дияволів, вороже всякої правди! чи (нїколи) не перестанеш розвертати праві дороги Господнї? Оце ж рука Господня на тебе, й будеш слїпий, і не бачити меш сонця до часу. І зараз обняв його туман і темрява й слоняючись (мацяючи) шукав, хто б його провів за руку. Тодї видївши староста, що сталось, увірував, дивуючись наукою Господньою. Пустивши ся ж із Пафи ті, що круг Павла, прийшли в Пергию Панфилську; Йоан же, відлучившись від них, вернувсь у Єрусалим. Вони ж, перейшовши з Пергиї, прибули в Антиохию Писидийську, і ввійшовши в школу субітнього дня, посїдали. Як же прочитано з закону та пророків, післала старшина шкільна до них, говорячи: Мужі брати, коли маєте слово утїшення до людей, то промовте. Вставши ж Павел і повівши рукою, рече: Мужі Ізраїлські і богобоязливі, слухайте: Бог народу Ізраїлського вибрав отцїв наших, і підняв угору народ, як був він захожим у землї Єгипецькій, і рамям високим вивів їх з неї. І до сорока лїт годував їх у пустинї. А зруйнувавши сїм народів у землї Канаанській, попаював їм землю їх. А після сього лїт з чотириста й пятьдесять давав (їм) суддїв до Самуїла пророка. А потім забажали вони царя, і дав їм Бог Саула, сина Кисового, чоловіка з роду Беняминового, на сорок лїт. А відсунувши його, підняв їм Давида за царя, котрому сьвідкуючи, рече: Знайшов я Давида сина Єссеєвого, чоловіка по серцю моєму, котрий вчинить усю волю мою. Із його ж насїння підняв Бог по обітуванню Ізраїлеві Спасителя Ісуса, перед котрого приходом проповідував Йоан хрещеннє покаяння всьому народові Ізраїлевому. Сповнивши ж Йоан путь свій, рече: Хто я, думаєте ви? Се не я. А ось іде за мною, котрому я недостоєн обувє ніг розвязати.
Біблія
Біблія для діточок
