Був же один чоловік у Кесариї, на ймя Корнелий, сотник із роти, званої Італийською, побожний і богобоязливий з усїм домом своїм; подавав він багато милостинї народові, і молив ся всякого часу Богу. Видїв же він у видїннї ясно коло девятої години, як ангел Божий ввійшов до него й промовив йому: Корнелию! Він же, глянувши на него, злякав ся, і каже: Чого, Господи? Рече ж йому: Молитви твої і милостинї твої спогадались перед Богом. Пішли ж тепер у Йоппию людей та приклич Симона, що прозиваєть ся Петром. Він гостює в одного Симона кожомяки, що хата його над морем. Сей скаже тобі, що маєш робити. Як же пійшов ангел, що глаголав до Корнелия, покликавши він двох слуг своїх, та побожного воїна з тих, що стерегли його, і розказавши їм усе, післав їх у Йоппию. Назавтра ж, як були в дорозї і наближались до города, зійшов Петр на кришу помолитись коло шестої години. Став же голодний і забажав їсти; як же готовили, найшло на него захопленнє, і видить небо відчинене, і що сходить до него посудина якась, наче обрус великий, по чотиром кінцям звязаний і спускаючий ся на землю, в котрому були всякі чотироногі землї, і зьвірі, і повзючі, і птицї небесні. І роздав ся голос до него: Устань, Петре, заколи, та й їж. Петр же каже: Нї, Господи, нїколи бо не їв я нїчого поганого та нечистого. А голос знов вдруге до него: Що Бог очистив, ти не погань. Стало ся ж се тричі; і взято знов посудину на небо. Як же сумнївав ся в собі Петр, що се за видїннє було, що видїв, аж ось два чоловіки, послані від Корнелия, розпитавши про Симонову господу, стали коло воріт, і покликнувши спитали: Чи тут гостює Симон, на прізвище Петр? Коли ж думав Петр про видїннє, рече йому Дух: Ось три чоловіки шукають тебе. Уставши ж, зійди та йди з ними, не розбираючи; бо я післав їх. Зійшовши ж Петр до чоловіків, посланих до него від Корнелия, рече: Ось я, кого шукаєте? Що за причина, для котрої прийшли? Вони ж кажуть: Корнелий сотник, чоловік праведний, і богобоязливий, і доброї слави між усїм народом Жидівським, був наставлений від ангела сьвятого покликати тебе в господу свою і послухати словес від тебе. Закликавши ж їх, угостив. Назавтра ж вийшов Петр із ними, і деякі з братів з Йоппиї пійшли з ним.