Помагаючи ж (Йому), благаємо вас, щоб ви марно благодать Божу не приймали. (Бо глаголе: Приятного часу вислухав я тебе, і в день спасення поміг тобі. Ось тепер пора приятна, ось тепер день спасення. ) Нїякого нї в чому не даємо спотикання, щоб не було ганене служеннє, а у всьому показуючи себе яко слуг Божих: у великому терпінню, в горю, в нуждах, в тїснотах, в ранах, в темницях, в бучах, у працях, у недосипаннях, у постах, в чистотї, в знанню, в довготерпінню, в добростї, в сьвятому Дусї, в любові нелицемірній, в словах правди, в силї Божій, із зброєю праведности в правій і лївій, славою і безчестєм, ганьбою і хвалою; яко дуросьвіти, та правдиві; яко незнані, та познані; яко вміраючі, і ось ми живі; яко карані, та не повбивані; яко сумні, а завсїди веселі; яко вбогі, многих же збогачуючі; яко нїчого немаючі, а все держучи.