1-а Самуїлова 17:16-24

Та Филистій виходив рано й вечір і показував себе сорок днїв уже. От і звелїв раз Ессей синові свойму Давидові: Возьми лишень братам твоїм ефу піджареного зерна та десять боханцїв хлїба та віднеси хутенько братам у табір; А сї десять молочних сирів однеси гетьманові, та довідайся, яково там братам твоїм, та чого б їм треба. Саул же й вони й усе Ізраїлське військо стояли в Теребинтовій долинї, і ладились до бою з Филистіями. І здав Давид назавтра вранцї рано отару пастухові, забрав усе та й пійшов у дорогу, як наказав йому Ессей. Як прийшов же до обозу, саме тодї вирушило військо боєвими лавами, й знявсь військовий крик. Як Ізрайлитяне, так і Филистії стояли готові до бою, лава навпроти лави. І слобонившись Давид від своїх клунків, передав те все обозному сторожові та й побіг у боєві лави, а ввійшовши туди, спитав у братів, як їм живеться. Саме ж тодї як він розмовляв із ними, виступив із Филистійських рядів одноборець, на імя Голіят, Филистій з Гета, і провадив звичайні свої речі, так що й Давид їх чув. Як же побачили Ізраїльські вояки сього чоловіка, утїкали з перед нього і лякались вельми.

Безплатні плани читання та молитовні роздуми до 1-а Самуїлова 17:16-24