Тільки, як кожному удїлив Бог, і як кожного покликав Господь, так нехай й ходить. І се всїм церквам наказую. Чи хто в обрізанню покликаний, нехай не притворюєть ся. Чи в необрізанню хто покликаний, нехай не обрізуєть ся. Обрізаннє нїщо, і необрізаннє нїщо, а хороненнє заповідей Божих. Кожний, у якому покликанню покликаний, у тому нехай і зостаєть ся. Невільником ти покликаний? не журись; а коли можна й вільним стати ся, раднїще (тим) користуй ся. Покликаний бо у Господї невільник, той визволений у Господа. Так само й хто вільним покликаний, той невільник Христів. Цїною ви куплені; не робіть ся невільниками людськими. У чому кожен покликаний, браттє, в тому нехай і пробуває перед Богом. Про дїв же наказу Господнього не маю, а даю раду, яко помилуваний від Господа, щоб вірним бути. Думаю, що се добре задля теперішньої нужди, щоб чоловіку так бути. Одруживсь єси з жінкою? не шукай розводу. Розвів ся єси з жінкою, не шукай жінки. Як же й ожениш ся, (ще) не згрішив єси; як і віддасть ся дїва, не згрішила; та горе по тїлу мати муть такі; я ж вас щаджу. Се ж глаголю, браттє, що час короткий, і щоб ті, хто має жінку, були наче не мають; і хто плаче, наче не плачуть; хто радуєть ся, наче не радують ся; хто купує, наче не осягають; і хто користуєть ся сим сьвітом, наче не користують ся; переходить бо образ сьвіта сього. Я ж хочу, щоб ви не журились. Нежонатий журить ся про Господнє, як угодити Господеві; жонатий же журить ся про сьвітове, як угодити жінцї. Єсть (також) ріжниця між жінкою і дївицею: Незамужня журить ся про Господнє, щоб бути сьвятою тїлом і духом; а замужня журить ся про сьвітове, як угодити мужові. Се ж вам на користь вашу глаголю, не щоб вам накинути сїло, а ради чемности і приступу вашого до Господа без озирання. Коли ж хто думає, що соромно для дївицї його, коли перецьвіте і так мусить бути, той, що хоче, нехай робить, не згрішить; нехай ідуть заміж. Которий стоїть твердо в серцї, не маючи примусу, та має власть над своєю волею, і розсудив так у серцї своїм, щоб держати дївицю свою, добре робить. Тим же хто віддає заміж, добре робить; а хто не віддає, лучче робить.