Хвалю ж вас, браттє, що все моє памятаєте і, яко ж я передав вам, перекази держите. Хочу ж, щоб ви знали, що всякому чоловікові голова Христос, голова жінцї чоловік, голова ж Христу - Бог. Усякий чоловік, що молить ся або пророкує, покривши голову, осоромлює голову свою. Усяка ж жінка, що молить ся або пророкує, не покривши голови, осоромлює голову свою; одно ж бо воно й те саме, якби була й обголена. Коли бо не покриваєть ся жінка, нехай і стрижеть ся; коли ж сором жінцї стригти ся чи голити ся, нехай покриваєть ся. Чоловік бо не має покривати голови, образом і славою Божою бувши, жінка ж славою чоловічою. Бо не чоловік од жінки, а жінка від чоловіка. І не сотворено чоловіка ради жінки, а жінку ради чоловіка. Тим і мусить жінка знак властї мати на голові ради ангелів. Однако ж нї чоловік без жінки, нї жінка без чоловіка, в Господї. Бо як жінка від чоловіка, так і чоловік через жінку, все ж від Бога. Самі між собою судїть: чи личить жінцї непокритій молитись Богу? Або чи не сама ж природа навчає вас, що коли чоловік має довге волоссє, то сором йому? Жінка ж, коли має довге волоссє, се слава їй; бо волоссє замість покриття їй дано. Коли ж хто єсть сварливим, то ми такого звичаю не маємо, нї церкви Божі. Се ж завіщаючи, не хвалю, що не на лучче, а на гірше збираєтесь. Бо найперш, як сходитесь ви в церкву, чую, що буває роздїленнє між вами, й почасти вірю. Треба бо й єресям між вами бути, щоб вірні між вами явились. Як же сходитесь до купи, то не на те, щоб Господню вечерю їсти. Кожен бо свою вечерю попереду поїсть, і один голодує, другий же впиваєть ся. Хиба бо домів не маєте, щоб їсти й пити? чи церквою Божою гордуєте і осоромлюєте неимущих? Що ж вам сказати? чи похвалити вас у сьому? Не похвалю. Я бо прийняв од Господа, що й передав вам, що Господь Ісус тієї ночи, котрої був виданий, прийняв хлїб, і, хвалу віддавши, переломив, і рече: Прийміть, їжте, се єсть тїло моє, що за вас ламлене; се робіть на мій спомин. Так само й чашу по вечері глаголючи: Ся чаша єсть новий завіт у крові моїй; се робіть, скільки раз пєте, на мій спомин. Скільки бо раз їсте хлїб сей і чашу сю пєте, смерть Господню звіщаєте, доки (Він) прийде. Тим же, хто їсти ме хлїб сей і пити ме чашу Господню недостойно, винен буде тїла і крови Господньої. Нехай же розгледить чоловік себе і так нехай хлїб їсть і чашу пє. Хто бо їсть і пє недостойно, суд собі їсть і пє, нерозсуджаючи про тїло Господнє. Того-то многі між вами недужі та слабі, й заснуло доволї. Бо коли б ми самі себе розсуджували, то не були б осуджені. Бувши ж осудженими, від Бога караємось, щоб з сьвітом не осудились. Тим же, браттє моє, зійшовшись їсти, один одного дожидайте. Коли ж хто голодний, дома нехай їсть, щоб на суд не сходились. Про остальне ж, як прийду, дам порядок.
Біблія
Біблія для діточок
