Пiсня над пiснями 6:4-10

Ти прекрасна, моя ти подруженько, мов та Тірца, ти хороша, як Єрусалим, ти грізна, як війська з прапорами! Відверни ти свої оченята від мене, бо вони непокоять мене! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з того Гілеаду! Твої зуби немов та отара овець, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної! Мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм! Шістдесят є цариць, і вісімдесят є наложниць, а дівчатам немає числа, та єдина вона ця голубка моя, моя чиста! У неньки своєї вона одиначка, обрана вона у своєї родительки! Як бачили дочки Сіону її, то щасливою звали її, цариці й наложниці то вихваляли її: Хто це така, що вона виглядає, немов та досвітня зоря, прекрасна, як місяць, як сонце ясна, як полки з прапорами грізна?