Вiд Марка 8:1-21

Тими днями, коли було знову багато народу, а їсти не мали чого, покликав Він учнів Своїх та й промовив до них: Жаль мені тих людей, що вже три дні зо Мною знаходяться, та їсти не мають чого. А коли відпущу їх голодних до їхніх домівок, то ослабнуть у дорозі, бо деякі з них поприходили здалека. І відказали Йому Його учні: Звідки зможе хто нагодувати їх хлібом отут у пустині? А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Вони ж повідомили: Семеро. Тоді Він народу звелів на землі посідати. І, взявши семеро хліба, віддавши подяку, Він поламав і дав учням Своїм, щоб роздати. А вони роздавали народові. І мали вони трохи рибок; і Він їх поблагословив, і роздати звелів також їх. І всі їли й наїлися, а з позосталих кусків сім кошів назбирали... А їдців було тисяч з чотири! І всів Він негайно до човна з Своїми учнями, та й прибув до землі Далманутської. І вийшли фарисеї, і почали сперечатися з Ним, і, Його випробовуючи, хотіли від Нього ознаки із неба. А Він тяжко зідхнув у Своїм дусі й промовив: Якої ознаки цей рід вимагає? Поправді кажу вам, що родові цьому ознака не буде дана! І покинув Він їх, усів знову до човна, і на той бік відбув. І забули вони взяти хліба, і крім одного буханця, у човні не мали з собою нічого. А Він їм наказував та говорив: Стережіться уважливо фарисейської розчини й розчини Іродової! Вони ж міркували й казали один до одного, що хліба не мають вони. А Ісус, знавши те, промовляє до них: Чого ви міркуєте, що хліба не маєте? Чи ви ще не знаєте й не розумієте? Чи ще маєте серце своє затверділим? Мавши очі не бачите, і мавши вуха не чуєте? І не пам’ятаєте, коли п’ять хлібів Я ламав на п’ять тисяч, скільки повних кошів із кусків ви зібрали? Вони кажуть до Нього: Дванадцять. А як сім на чотири тисячі, скільки кошиків повних з кусків ви зібрали? І відказують: Сім. І сказав Він до них: Ви ще не розумієте?...