Левит 7
7
1А оце закон жертви за провину, Найсвятіше вона.
2На місці, де ріжуть цілопалення, заріжуть жертву за провину, а кров її священик покропить на жертівника навколо. 3А ввесь її лій із неї він принесе, курдюка, і лій, що покриває нутрощі, 4і обидві нирки, і лій, що на них, що на стегнах, а сальника на печінці здійме з нирками, 5та й спалить те священик на жертівнику, це огняна жертва для Господа, жертва за провину вона. 6Кожен чоловічої статі серед священиків буде їсти її, на місці святому буде вона їджена, Найсвятіше вона. 7Як про жертву за гріх, так само про жертву за провини закон їм один: священикові, що очистить нею, йому вона буде. 8А священик, що приносить чиєсь цілопалення, шкура цілопалення, яке приніс він, священикові, йому вона буде. 9І кожна жертва хлібна, що в печі буде печена, і кожна приготовлена в горшку та на лопатці, священикові, що приносить її, йому вона буде. 10А кожна хлібна жертва, мішана в оливі й суха, буде вона всім синам Аароновим, як одному, так і другому. 11А оце закон про мирну жертву, що хтось принесе її Господеві.
12Якщо принесе її на подяку, то він принесе на жертву подяки прісні калачі, мішані в оливі, і прісні коржі, помазані оливою, і вимішана пшенична мука, калачі, мішані в оливі. 13Разом із калачами квашеного хліба принесе він жертву свою, при мирній жертві подяки його. 14І принесе він щось одне з кожної жертви, приношення для Господа; це буде священикові, що кропить кров мирної жертви, буде йому. 15А м’ясо мирної жертви подяки його буде їджене в дні його жертви, не позоставить із нього нічого до ранку. 16А якщо жертва його приношення обітниця, або добровільний дар, то вона буде їджена в день принесення ним його жертви, а позостале з неї й назавтра буде їджене. 17А позостале з м’яса кривавої жертви в третім дні буде спалене. 18А якщо справді буде їджене з м’яса мирної жертви його в третім дні, то не буде вподобаний той, хто приносить її, це не буде залічене йому, буде нечисть; а хто їстиме з неї, понесе свій гріх. 19А те м’ясо, що доторкнеться до чогось нечистого, не буде їджене, на огні буде спалене. А м’ясо чисте кожен чистий буде їсти м’ясо. 20А душа, що буде їсти м’ясо з мирної жертви, що вона Господня, а нечисть його на ньому, то буде вона винищена з народу свого. 21А коли хто доторкнеться до чогось нечистого, до нечистоти людської, або до нечистої худоби, або до всього нечистого плазуючого, та проте буде їсти з м’яса мирної жертви, що Господня вона, то буде той винищений із народу свого. 22І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 23Кажи до Ізраїлевих синів, говорячи: жодного лою волового, ані овечого, ані козиного не будете їсти. 24А лій із падла й лій пошматованого буде вживаний для всякої потреби, але їсти не будете їсти його. 25Бо кожен, хто їсть лій із худоби, що з неї приносить огняну жертву для Господа, то душа та, що їсть, буде винищена з народу свого. 26І жодної крови птаства та худоби не будете їсти по всіх ваших оселях. 27Кожна душа, що їстиме якубудь кров, то буде винищена душа та з-посеред народу свого. 28І Господь промовляв до Мойсея, говорячи: 29Промовляй до Ізраїлевих синів, говорячи: Хто приносить свою мирну жертву до Господа, той принесе своє приношення Господеві з своєї мирної жертви. 30Руки його принесуть огняні жертви Господні, лій із грудиною, принесе грудину, щоб колихати її, як колихання перед Господнім лицем. 31І священик спалить той лій на жертівнику. А та грудина буде Ааронові та синам його. 32А праве стегно з мирних жертов ваших дасте священикові, як приношення. 33Хто з Ааронових синів приносить кров мирних жертов та лій, йому буде на пайку праве стегно. 34Бо Я взяв від Ізраїлевих синів грудину колихання й стегно приношення з мирних жертов їхніх, та й дав їх священикові Ааронові й синам його на вічну постанову від Ізраїлевих синів. 35Оце частка з помазання Аарона та частка з помазання синів його з огняних жертов Господніх у день приношення їх на священнослуження Господеві,
36що наказав Господь давати їм у день їхнього помазання від Ізраїлевих синів, вічна постанова на їхні покоління! 37Оце закон про цілопалення, про хлібну жертву, і про жертву за гріх, і про жертву за провину, і про посвячення, та про жертву мирну, 38що Господь наказав був Мойсеєві на Сінайській горі в день наказу Його Ізраїлевим синам приносити жертви свої Господеві в Сінайській пустині.
Поточний вибір:
Левит 7: UBIO
Позначайте
Поділитись
Копіювати
Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть
British and Foreign Bible Society 1962