Йоїл 2:1-11

Засурміть на Сіоні в сурму, здійміть крик на святій горі Моїй! Затремтіть, всі мешканці землі, бо прийшов день Господній, бо близько вже він, день темноти та темряви, день хмари й імли! Як несеться досвітня зоря по горах, так народ цей великий й міцний. Такого, як він, не бувало відвіку, і по ньому не буде вже більш аж до літ з роду в рід! Перед ним пожирає огонь, і палахкотить за ним полум’я! Земля перед ним, як еденський садок, а за ним опустіла пустиня, і рятунку від нього нема! Його вигляд ніби коні, гарцюють вони, наче ті верхівці! Як гуркіт військових возів, вони скачуть гірськими верхів’ями, як вереск огнистого полум’я, що солому жере, наче потужний народ, що до бою поставлений. Народи тремтять перед ним, всі обличчя поблідли. Як лицарі, мчаться вони, немов вояки вибігають на мур, і кожен своєю дорогою йдуть, і з стежок своїх не позбиваються, не пхають вони один одного, ходять своєю дорогою битою, а коли на списа упадуть, то не зраняться. По місті хурчать, по мурі біжать, увіходять в доми, через вікна пролазять, як злодій. Трясеться земля перед ним, тремтить небо, сонце та місяць темніють, а зорі загублюють сяйво своє. І голос Свій видасть Господь перед військом Своїм, бо табір Його величезний, бо міцний виконавець слова Його, бо великий день Господа й вельми страшний, і хто зможе його перенести?