Авакум 3:6-10

Став, і землю Він зміряв, поглянув і народи затряс, і попадали гори довічні, вікові похилились узгір’я. Путі Його вічні. Я бачив намети Кушана під кривдою, тремтять покривала мідіянського краю. Чи на ріки, о Господи, Ти запалав, чи на ріки Твій гнів? Чи Твоє пересердя на море, що їздиш на конях Своїх, на спасенних Своїх колесницях? Лук твій голий, нагий, наповнений стріл сагайдак. Села. Ти річками землю розсік. Тебе вгледівши, гори дрижали, водяна течія потекла, безодня свій голос дала, зняла високо руки свої.