Буття 41:14-25

І послав фараон, і покликав Йосипа, і його сквапно вивели з в’язниці. І оголився, і змінив одежу свою, і він прибув до фараона. І промовив фараон до Йосипа: Снився мені сон, та нема, хто б відгадав його. А я чув про тебе таке: ти вислухуєш сон, щоб відгадати його. А Йосип сказав до фараона, говорячи: Не я, Бог дасть у відповідь мир фараонові. І сказав фараон до Йосипа: Бачив я в сні своїм ось я стою на березі Річки. І ось виходять із Річки семеро корів ситих тілом і гарних виглядом. І вони паслися на лузі. А ось виходять за ними семеро корів інші, бідні та дуже бридкі виглядом і худі тілом. Таких бридких, як вони, я не бачив у всьому краї єгипетському. І корови худі та бридкі поз’їдали сім корів перших ситих. І ввійшли вони до черева їхнього, та не було знати, що ввійшли вони до черева їхнього, і вигляд їх був лихий, як на початку. І я прокинувся. І побачив я в сні своїм знов, аж ось сходять на однім стеблі семеро колосків повних та добрих. А ось виростає за ними семеро колосків худих, тонких, спалених східнім вітром. І проковтнули ті тонкі колоски сім колосків добрих. І розповів я те ворожбитам, та не було, хто б мені роз’яснив. І сказав Йосип до фараона: Сон фараонів один він. Що Бог робить, те Він звістив фараонові.