Дiї 4:1-13

А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї, обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих. І руки наклали на них, і до в’язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був. І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п’ять. І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники, і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого. І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім’ям те робили? Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві! Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена, нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім’ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп’яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий! Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним! І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали. А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.