Римлян 10:1-11

Римлян 10:1-11 УТТ

Брати, бажання мого серця і молитва до Бога — [за Ізраїль] на спасіння. Свідчу їм, що вони мають Божу ревність, але не розумну. Оскільки не розуміючи Божої праведності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підкорилися Божій праведності. Завершення Закону — Христос: для оправдання кожного, хто вірує. Мойсей пише про ту праведність, що від Закону: Людина, яка виконуватиме його, буде ним жити. А про праведність, що з віри, говорить так: Не кажи у своєму серці: Хто ж підніметься на небо? — це значить — звести Христа додолу; або: Хто ж зійде в безодню? — це значить — Христа з мертвих підняти. А що каже [Писання]? Близько до тебе слово, воно у твоїх устах і у твоєму серці, — тобто слово віри, яке проповідуємо. Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мертвих, то спасешся. Бо серцем віримо для праведності, а устами визнаємо для спасіння. Писання каже: Кожний, хто вірить у Нього, не буде засоромлений!