Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для Божого Євангелія,
яке Він заздалегідь пообіцяв через Своїх пророків у Святих Писаннях,
про Свого Сина, Який тілом був нащадком Давида
і настановлений Сином Божим у силі, за Духом Святості, через воскресіння з мертвих — про Ісуса Христа, Господа нашого,
через Якого ми прийняли благодать і апостольство, щоби через Його Ім’я були послушні вірі всі народи,
між якими і ви, покликані Ісуса Христа, —
усім, хто в Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать і мир вам від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа!
Насамперед дякую моєму Богові через Ісуса Христа за всіх вас, що ваша віра звіщається в усьому світі.
І свідком мені є Бог, Якому служу своїм духом у Євангелії Його Сина, що завжди про вас пам’ятаю,
постійно прошу у своїх молитвах, щоб колись вдалося, з Божої волі, відвідати вас.
Прагну побачити вас, щоби передати вам якийсь духовний дар для вашого зміцнення;
тобто разом з вами втішитися спільною вірою — вашою і моєю.
Не хочу, брати, щоб ви не знали того, як часто я бажав, аби мати якийсь плід і серед вас, як і серед інших язичників, прийти до вас, але все щось перешкоджало — аж до сьогодні.
Я боржник перед греками і варварами, мудрими і немудрими;
тому, щодо мене, то я готовий і вам, які в Римі, звістити Євангеліє.
Адже я не соромлюся Радісної Звістки [Христа], тому що вона — Божа сила на спасіння кожному, хто вірить: перше — юдеєві, а тоді — грекові.