Тому, мої любі й милі брати, ви — моя радість і вінець, — стійте так у Господі, улюблені!
Прошу Еводію, прошу також і Синтихію: думайте однаково в Господі!
Так само прошу і тебе, вірний приятелю, допомагай тим, які співпрацювали зі мною в поширенні Євангелія, і з Климентом, і з іншими моїми помічниками, імена яких — у книзі життя.
Радійте завжди в Господі; і ще раз кажу: радійте!
Нехай ваша лагідність стане відомою всім людям. Господь близько!
Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові.
І мир Божий, який перевищує всяке розуміння, нехай береже ваші серця і ваші думки в Христі Ісусі.
Наостанку, брати: те, що істинне, що чесне, що справедливе, що чисте, що любе, що гідне хвали, — коли яка чеснота або коли яка похвала, — про це роздумуйте.
Чого навчилися і що прийняли, що почули й побачили в мені, — оце й робіть. І Бог миру буде з вами.
Я дуже зрадів у Господі, що ви тепер знову отримали змогу піклуватися про мене. Ви й раніше піклувалися, але не мали відповідної нагоди.
Кажу це не тому, що чогось потребую, бо я навчився бути задоволеним тим, що є.
Умію жити і в нестатках, умію жити і в достатку. Звик до всього і в усьому: і насичуватися, і голодувати, мати достаток і терпіти нестаток.
Усе можу в Тому, Хто мене зміцнює, — [в Ісусі Христі].
Біблія
Біблія для діточок
