Филип’ян 1:12-30

Филип’ян 1:12-30 УТТ

Хочу, брати, щоб ви знали: те, що зі мною сталося, ще більше пішло на користь Євангелія, оскільки мої кайдани за Христа стали відомі всім іншим та в усьому преторію. Багатьом братам у Господі мої кайдани додали сміливості, і вони набралися відваги безстрашно звіщати Слово. Втім, деякі проповідують Христа через заздрощі та суперництво, а інші — з добрих спонукань. Декотрі — з любові, знаючи, що я поставлений для захисту Євангелія, а інші — підступно, нещиро звіщають Христа, прагнучи збільшити тягар моїх кайданів. Що ж? Однак, як би не проповідували про Христа, — удавано чи правдиво, — я цим радію. І далі радітиму, бо знаю, що це мені буде на спасіння через вашу молитву і допомогу Духа Ісуса Христа, згідно з очікуванням і з моєю надією, що ні в чому не буду засоромлений, але з усією сміливістю, як завжди, так і нині, буде звеличений Христос у моєму тілі: чи то життям, чи то смертю. Адже для мене життя — це Христос, а смерть — це надбання. Та якщо життя в тілі — це для мене плід діл, тоді я не знаю, що вибрати. Те й друге вабить мене: маю бажання звільнитися і бути з Христом, бо це набагато краще, а залишатися в тілі — потрібніше для вас. І я вже з певністю знаю, що залишуся і перебуватиму з усіма вами для вашого успіху й радості віри, щоби через мене, коли знову прийду до вас, ваша похвала надмірно примножилася в Ісусі Христі. Тільки живіть згідно з Євангелієм Христа, щоб коли прийду й побачу вас, а навіть якщо буду відсутній, чув би про вас, що стоїте в одному дусі, однодушно відстоюючи віру Євангелія, і зовсім не боїтеся ваших противників, бо для них це доказ загибелі, а для вас — доказ спасіння. І це від Бога. Адже вам даровано через Христа не тільки вірити в Нього, а й за Нього страждати, здійснювати той подвиг, який ви побачили в мені, а тепер чуєте про мене.