Авдія 1

1
1Видіння Авдія. Так говорить Господь Бог до Ідумеї: Я почув чутку від Господа, і Він послав вістку в народи: Встаньте і підведемося проти нього на війну! 2Ось Я тебе дав дуже малим у народах, ти взагалі без честі. 3Гордість твого серця підняла тебе, що живеш у кам’яних печерах, котрий піднімаєш вгору твоє помешкання, кажучи у своєму серці: Хто мене стягне вниз на землю?
4Хоча б ти піднявся вгору, як орел, чи поставив своє гніздо поміж зірками, Я звідти тебе поверну, — говорить Господь. 5Якби до тебе вночі прийшли злодії чи розбійники, куди б ти був вкинений? Хіба ви не накрали для себе досить? Якби ж до тебе прийшли збирачі винограду, чи не залишили би залишків? 6Як досліджено Ісава і захоплено сховане ним. 7Аж до границь послали тебе всі мужі твого завіту, піднялися проти тебе, здолали тебе твої мирні мужі, поставили під тобою засідку. У ньому немає розуму!
8У той день, — говорить Господь, — знищу мудрих з Ідумеї і розуміння з гори Ісава. 9І злякаються твої вояки, які з Темана, що забрано людину з гори Ісава, 10через різанину і безбожність, що проти твого брата Якова. І тебе покриє сором, і будеш забраний навіки. Від того дня, коли ти став напроти, у день, коли чужинці полонили його силу, і чужинці ввійшли до його брам, і кинули жереби на Єрусалим, 11і ти був, наче один з них.
12Ти не мав дивитися на день твого брата в день чужинців, і ти не мав радіти над синами Юди в день їхнього знищення, ти не повинен був гордо говорити в день скорботи. 13І не мав ти ввійти в брами народів у день їхніх болів, і не повинен ти поглянути на їхній збір у день їхньої погибелі, і ти не мав пристати до їхньої сили в день їхнього знищення. 14І ти не повинен був стати в їхніх виходах, щоб вигубити тих із них, що спасаються, і не мав ти замкнути втікачів з-поміж них у день скорботи. 15Тому що близько Господній день на всі народи. Як ти вчинив, так і тобі буде! Твоя відплата повернеться на твою голову. 16Бо, як ти пив на Моїй святій горі, так питимуть усі народи вино. Питимуть і зійдуть, і будуть, як ті, котрих немає.
17А на горі Сіон буде спасіння, і буде святе. І дім Якова отримає як спадок тих, що їх успадкували. 18І дім Якова буде вогнем, а дім Йосифа — полум’ям, дім же Ісава — тростиною! Тож запалять їх, і вони будуть пожерті, і не буде поля з пшеницею в домі Ісава, бо Господь так сказав! 19І гору Ісава успадкують ті, що в Наґеві, і ті, що в Сефилі чужинців, і успадкують гору Єфрема, рівнину Самарії та Веніаміна і Ґалаадиту.
20Ось це — початок переселення. Для синів Ізраїля буде земля ханаанців, аж до Сарепти, і поселення Єрусалима, аж до Сефрати, і успадкують міста Наґева. 21І підуть мужі, які врятувалися з гори Сіон, щоб помститися на горі Ісава, і буде царство Господу.

Поточний вибір:

Авдія 1: УТТ

Позначайте

Поділитись

Копіювати

None

Хочете, щоб ваші позначення зберігалися на всіх ваших пристроях? Зареєструйтеся або увійдіть