І відповів Йому один із натовпу: Учителю, я привів до Тебе свого сина, який має німого духа.
Як тільки де схопить його, то кидає ним, і він піну пускає, скрегоче зубами, ціпеніє. Просив я Твоїх учнів, щоб вигнали його, але вони не змогли!
А Він у відповідь каже їм: О роде невірний, доки Я буду між вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене!
І його привели до Нього. Дух, побачивши Його, відразу затряс хлопцем. Упавши на землю, той качався, пускаючи піну.
Ісус запитав його батька: Скільки часу, як це сталося з ним? Той відповів: З дитинства.
Часто кидає його у вогонь і воду, щоби погубити його. Якщо можеш, допоможи нам, змилосердься над нами!
А Ісус сказав йому: Щодо «якщо можеш», то все можливе віруючому!
Тут батько дитини, скрикнувши, [зі сльозами] вигукнув: Вірю! Допоможи моєму невірству!
Зауваживши, що збігається натовп, погрозив нечистому духові, кажучи йому: Духу німий і глухий, Я тобі наказую: вийди з нього і більше не входь у нього!
Закричавши, дух сильно затряс ним і вийшов, а хлопець став як мертвий, так що деякі говорили, що він помер.
А Ісус узяв його за руку, підвів його, і той устав.
Коли Він зайшов у дім, учні наодинці стали запитувати Його: Чому ми не змогли його вигнати?
А Він сказав їм: Це поріддя нічим не можна вигнати, хіба що молитвою [і постом].