Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
і почали вітати Його: Радій, Царю юдейський!
Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
Примусили одного перехожого — Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, — взяти Його хреста.
Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
Давали Йому [пити] вино зі смирною, але Він не взяв.
І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
Була третя година, як розіп’яли Його.
І написали Його провину так: Цар юдейський.
З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
[Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
Спаси Себе Самого — зійди з хреста!
Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Біблія
Біблія для діточок
