Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? — то скажіть: Господь потребує його, — Він відразу ж відішле його назад.
І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, і Він сів на нього.
Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
7 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
Ісус увійшов у Єрусалим — до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
та не дозволяв, щоб носили речі через храм.
І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.