Матвія 28:1-15

Після суботнього вечора, як розвиднялося першого дня тижня, прийшла Марія Магдалина й інша Марія, щоб навідатися до гробу. І ось стався великий землетрус, бо Господній ангел, зійшовши з неба, підійшов і відкотив камінь від отвору гробниці та сів на ньому. Був же його вигляд, мов блискавка, а його одяг — білий, мов сніг. Зі страху перед ним затремтіла варта і стала, наче мертва. Та ангел озвався і сказав жінкам: Не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Ісуса розп’ятого! Немає Його тут, бо Він воскрес, як сказав. Ідіть, подивіться на місце, де Він лежав. Швидше ідіть та скажіть Його учням, що Він устав із мертвих; Він чекатиме вас у Галилеї, там Його і побачите. Ось, я сказав вам! Вони з поспіхом відійшли від гробниці — зі страхом та великою радістю; побігли, щоби сповістити Його учнів. [Коли ж вони йшли сповістити Його учнів], ось Ісус зустрів їх, кажучи: Радійте! Вони ж підійшли, обняли Його ноги й поклонилися Йому. Тоді каже їм Ісус: Не бійтеся, ідіть, сповістіть Моїм братам, щоб ішли до Галилеї, — там Мене побачать. Коли вони йшли, дехто з вартових, прийшовши до міста, сповістив первосвященикам про все, що сталося. Зібравшись зі старшими та скликавши раду, дали достатньо грошей воїнам і сказали: Говоріть, що Його учні, прийшовши вночі, викрали Його, коли ми спали. А як почує це правитель, ми переконаємо його, і він вас не буде турбувати. Тож вони, взявши гроші, зробили так, як їх навчили. І це слово розійшлося між юдеями — аж до сьогодні.